Про євроінтеграцію через призму трьох областей. Підсумки
Хто б як не ставився до процесу євроінтеграції, але він таки в Україні йде. Кожен регіон нашої держави по-своєму шукає місце під сонцем Європи. А от безпосередні результати цього пошуку миттєво відбиваються на соціально-економічному становищі тієї чи іншої місцевості.
До слова, останнім часом Чернігівщина область часто приймає делегації з Польщі щодо налагодження торгово-економічного співробітництва. У серпні-вересні ц.р. Чернігівська область та Великопольське воєводство обмінялись діловими візитами бізнесментів та владців.
Томаш Крушинський, голова Великопольської групи підтримки підприємців PRO PROGRESS, представник Великопольської Промислово-торгової палати, упевнений у перспективності українсько-польської співпраці.
Томаш Крушинський, голова Великопольської групи підтримки підприємців PRO PROGRESS, представник Великопольської Промислово-торгової палати, упевнений у перспективності українсько-польської співпраці.
Дещо про конкретний результат наших візитів в Чернігівську область. Нещодавно від чернігівської обласної влади я отримав список з понад 60-ти підприємств з контактами та інформацією щодо їх продукції. Ця інформація була розміщена на сайті Великопольської Промислово-Торгової палати. І вже за кілька днів після цього 6 польських фірм вже виявили зацікавлення у співпраці.
Томаш Крушинський
Голова Великопольської групи підтримки підприємців PRO PROGRESS
Цікаво, що у Фейсбук та на сайті Великопольської Промислово-Торгової палати така інформація дійсно є. При цьому тут розміщені не просто (як завжди) адреси підприємств, а конкретний товар чи послуги, які виробляють підприємства Чернігівщини і які можуть зацікавити польських бізнесменів.
Беата Лозинська, директор департаменту економіки Маршалковського управління Великополського воєводства прогнозує створення вже найближчим часом спільних економічних майданчиків.
Ведемо перемовини про проведення у Чернігові орієнтовно у листопаді – грудні ц.р. економічного форуму. Це стане майданчиком, на якому польські та українські підприємства зможуть домовитись та оформити напрями співпраці.
Беата Лозинська
директор департаменту економіки Маршалковського управління Великополського воєводства
Також чернігівських підприємців запрошують відвідати різноманітні ярмарки у Познані, Мюнхені та інших містах. Це чудові майданчики для демонстрації та просування своїх товарів на ринки країн ЄС.
Сумщині у цьому питанні складніше: значна частина (понад 40%) експорту була зорієнтована саме на Росію, тож переорієнтація потребує клопіткої роботи і коштів.
Сумщині у цьому питанні складніше: значна частина (понад 40%) експорту була зорієнтована саме на Росію, тож переорієнтація потребує клопіткої роботи і коштів.
Однак, саме Сумщина досягла успіху, порівняно з іншими двома регіонами, освоюючи кошти ЄС у рамках Програми розвитку ООН (ПРООН).
Усе більше якісних проектів за гроші ЄС, місцевих бюджетів та громади реалізовується і на Чернігівщині. Це свідчить не лише про покращення умов та активне впровадження енергозберігаючих технологій у соціальних установах області (у більшості саме на це спрямовувалися гроші), а, головним чином, про консолідацію зусиль самих громадян.
Усе більше якісних проектів за гроші ЄС, місцевих бюджетів та громади реалізовується і на Чернігівщині. Це свідчить не лише про покращення умов та активне впровадження енергозберігаючих технологій у соціальних установах області (у більшості саме на це спрямовувалися гроші), а, головним чином, про консолідацію зусиль самих громадян.
Саме такий стан речей і допомагає вірити в те, що північний кордон України захищений від недруга правильними моральними орієнтирами місцевих жителів.
Втім, як і в зазначених регіонах, так і в країні загалом, перепон, що стоять на шляху пришвидшеної євроінтеграції більш ніж достатньо.
Досить болючим чи не у кожній сфері залишається питання врегулювання законодавства – податкового, регуляторного, антикорупційного. І навіть там, де вже його трохи відкоригували, не все починає працювати за запропонованим механізмом відразу. Інколи ці ж правки створюють нові проблеми.
Взяти хоча б систему енергопостачання, де монополіст почасти конфліктує із споживачами через низку «підвішених» питань.
Втім, як і в зазначених регіонах, так і в країні загалом, перепон, що стоять на шляху пришвидшеної євроінтеграції більш ніж достатньо.
Досить болючим чи не у кожній сфері залишається питання врегулювання законодавства – податкового, регуляторного, антикорупційного. І навіть там, де вже його трохи відкоригували, не все починає працювати за запропонованим механізмом відразу. Інколи ці ж правки створюють нові проблеми.
Взяти хоча б систему енергопостачання, де монополіст почасти конфліктує із споживачами через низку «підвішених» питань.
Однак, будь-які зміни починаються зсередини. Серцем держави є безпосередньо її люди. То ж варто знати, чи вважають себе європейцями самі ж громадяни України, чи прагнення стати частиною ЄС – суто воля деяких політиків. Для цього - подивимось на соціологію.
За результатами дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, у травні 2013 року відчували себе європейцями лише 34% українців, а в грудні 2013 року цей показник зріс до 44%. У листопаді 2015 року ті, хто відчуває себе європейцями, вперше опинилися у відносній більшості — 47%.
У регіональному розрізі це виглядає так: 57% — на заході, у центрі — 49%. На сході України громадська думка майже рівноцінно розділилася на тих, хто вважає себе європейцями (46%), і тих, хто не вважає (49%). У меншості "європейців за самовідчуттями" опинилися на півдні — 35,5% та на Донбасі — 38%
А от для того, аби відчувати себе європейцями повною мірою, українцям потрібен певний рівень матеріального добробуту — так вважають 47% населення; відчуття захищеності з боку закону (33,5%), повага цінностей демократії та прав людини (23%) та можливість їздити до інших європейських країн без віз (23%).
«Час Чернігівський» провів і власне Фейсбук опитування серед респондентів трьох областей; відповідали на запитання по кількасот осіб з кожного регіону.
«Час Чернігівський» провів і власне Фейсбук опитування серед респондентів трьох областей; відповідали на запитання по кількасот осіб з кожного регіону.
А от щодо того, яка галузь в Україні потребує наймасштабнішого реформування, то тут маємо такі результати:
- Одеська область — правоохоронна система, медицина, освіта
- Сумська область — система державного управління, медицина, правоохоронна система,
- Чернігівська область — медицина, правоохоронна система, освіта
Час Чернігівський відстежуватиме теми, що розкривались у ході реалізації проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», і надалі. А також готуватиме тематичні статті та аналітику щодо різних аспектів реформ в Україні.
* * *
- Одеська область — правоохоронна система, медицина, освіта
- Сумська область — система державного управління, медицина, правоохоронна система,
- Чернігівська область — медицина, правоохоронна система, освіта
Час Чернігівський відстежуватиме теми, що розкривались у ході реалізації проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», і надалі. А також готуватиме тематичні статті та аналітику щодо різних аспектів реформ в Україні.
* * *
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цих матеріалів стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції «Час Чернігівський» та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
Публікація цих матеріалів стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції «Час Чернігівський» та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
